Відсутність необхідної інформації породжує у суспільній свідомості різного роду чутки та домисли. Як наслідок у громадян виникає почуття тривоги і неспокою, що зрештою виливається в агресію. Така психологічна схема спостерігається нині і в українському суспільстві, коли однобокість інформації формує не зовсім адекватне ставлення до діяльності керівництва держави. Під час засідання Уряду Президент наголосив на потребі донесення до громади об’єктивної суті реформ та активніше розповідати про перші практичні результати, яких вдалося досягти. Про процеси змін на Волині ми спілкувалися з головою Волинської обласної організації ПР, першим заступником голови ОДА, Олександром Башкаленком.
Спершу хотілося б торкнутися болючої теми зарплат. Олександре Костянтиновичу, досі актуальним залишається питання заборгованості з виплати заробітної плати – з початку року ця сума зменшилась майже на 5 мільйонів... Як швидко буде погашена решта?
Це, без сумніву ганебне явище і позбуватися його треба якомога швидше. В загальній структурі зарплатних боргів держави Волинь має їх найменше – близько 8 мільйонів гривень. З січня по жовтень цей борг ми скоротили на 35%. Половина його належить економічно активним підприємствам, і це, якраз, додає певності, що борги будуть погашені. Найбільше боргів припадає на Луцьк. Проте станом на сьогодні зелене господарство погасило повністю заборговану зарплату своїм працівникам, також зменшився на 500 тисяч борг підприємства електротранспорту.
Минулого тижня у День боротьби з бідністю під стінами облдержадміністрації відбувся пікет, на якому, серед іншого, люди протестувати проти розриву між бідними і багатими... все активніше чорнобильці, афганці, діти війни, інші категорії нагадують про свої законні права. Які суми закладаються на соціальний захист на 2012 рік, чого чекати людям?
Найперше скажу, що ніхто діючих пільг не відміняв і не мав наміру це робити. Уряд взявся упорядкувати пільги, тобто скасувати ті, які були задекларовані, але ніколи, наголошую - ніколи не надавалися, бо попередній уряд жодного разу не закладав у бюджет під ці пільги кошти. Друге, на моє переконання мітинги і площі це те місце, де можна домовитися і порозумітися. А надто, якщо акції проводяться під прапорами тієї чи іншої партії.
Тому за стіл переговорів ми запросили усіх керівників обласних, міських і районних осередків цих громадських об’єднань. Результатом такого діалогу стало громадське обговорення реформування пільг. З’ясувалося, що люди проти заполітизованості цього процесу, підтримують ревізію пільг, виступають за їх монетаризацію і, навіть, згодні оплачувати 50% вартості проїзду, аби мати гарантію, що вони цим правом скористаються, а не так, як зараз: водій захотів – взяв пільговика, не захотів – не взяв.
Членами цих громадських організацій, є люди з різними політичними уподобаннями, але раціональність, конструктивізм це те, що їх об’єднує.
Зараз триває робота над підготовкою меморандуму з порушених питань, який і буде головним документом про порозуміння влади і цих об’єднань.
Щодо сум на соціальний захист у 2012 році.
Уряд планує, і ці параметри уже закладені у бюджеті на наступний рік:
Підвищити прожитковий мінімум на протягом 2012 року на 290 гривень
Вже з 1 грудня 2011 прожитковий мінімум буде дорівнює 953 грн (зараз 911 грн). Протягом 2012-го він підскочить на 290 грн і складе 1243 грн. Ну а ви знаєте, що прожитковий мінімум це основа для багатьох нарахувань. В тому числі і пільг.
Підняти мінімальну пенсію на 116 гривень
Також з 1 грудня 2011 мінімальна пенсія дорівнюватиме 800 грн. (зараз 764 грн).
А наступного року «мінімалка» буде 916 грн., а середня – 1 424 (зараз 1283).
Збільшити середню зарплату на 18%
За даними Держкомстату, у травні середня зарплата в Україні склала 2,573 тис. грн. Тобто в середньому по країні зарплата може піднятися більш ніж на 440 гривень і скласти понад 3000 гривень.
Збільшити допомоги при народженні дитини
При народженні першої дитини - до 26,6 тис. грн, (зараз - 24 950 грн. ) – другої - до 53,2,( зараз 49 920 грн.) третьої - до 106,5 тис. грн. (зараз 99 840 грн).
Багато людей працюють на ринках... Ще більше є там покупцями. Нещодавно на нараді Ви дали зрозуміти, що законодавство має виконуватись у цій сфері, але чому контролюючі так вперто не бачать порушень?
Бачать і фіксують, але усуваються ці порушення набагато повільніше, ніж хотілося би. Причини різні – об’єктивні, як от судові процеси, чи суб’єктивні, як наприклад торби і торбиночки, які підприємці вручають інспекторам.
В області 55 ринків і жодного, який би відповідав усім вимогам. Серед головних порушень – відсутність планів евакуацій з територій ринків, експлуатація торгових павільйонів-кіосків, встановлених без дозволу, перевищення кількості контейнерів в одному торгівельному ряді, відсутність проїздів для пожежних машин, невідповідність встановлення електричних мереж, розташування ринків на газогонах високого тиску.
На переважній більшості ринків немає водопроводу і каналізації, як тоді працюють м’ясні ряди? І про це говориться роками. Плату з працівників ринків дирекції беруть справно і не малу, а облаштувати нормальні умови не можуть.
Маю претензії і до контролюючих служб. Знайшов інформацію, як за день продавці обважують волинян. Це - тонни. За день доходить до п’яти тонн. І це – незроблена робота контролерів.
Я особисто об’їздив усі ринки у кількох районах, і відвідаю кожен, можете не сумніватися. На усунення порушень даємо час до березня. Потім ще одна комплексна перевірка торгових площ і прийматимемо рішення. Ми не в кам’яному віці живемо. Третє тисячоліття на дворі і ринки повинні мати цивілізований вигляд.
Важливим критерієм для будь-якого регіону є притік інвестицій... Про що говорить статистика, чи бачать іноземні інвестори майбутнє для свого бізнесу на території Волині, чи стали більше наші внутрішні (власне українські) інвестори вкладати свої гроші?
Без сумніву інвесторам цікава Волинь і це доводять їх вкладення в економіку краю. За 9 місяців цього року вкладено 28 млн. дол. США прямих інвестицій, що на 40% більше відповідного періоду минулого року. 96,6% загального обсягу іноземних інвестицій вкладено країнами Європейського Союзу.
Найбільше інвестицій надійшло в економіку міст Луцька та Нововолинська, а також Ковельського та Луцького районів. По галузях це - деревообробні підприємства, машинобудування, сільське господарство, торгівля та інші.
Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в область за весь період інвестування, становить майже 250 млн. дол., або в середньому 240 дол. на одного жителя області. Інвестиції надійшли з 36 країн світу. Основними країнами-інвесторами, на які припадає майже 82% загального обсягу прямих інвестицій, є: Австрія, Польща, Швеція, Кіпр. До речі, хочу зазначити, що минулого року Волинь посіла третє місце в Україні за темпами залучення інвестицій. Думаю і за підсумками цього року будемо не гірше виглядати.
Щодо вітчизняних інвесторів. Інвестиційна діяльність безпосереднім чином залежить від наявності власних коштів для фінансування інвестицій. Що більше вкладається в розвиток власних коштів, тим більше можливостей отримати іноземні інвестицій. Волинський бізнес активно реінвестує свій капітал. За половину цього року сума внутрішніх інвестицій перевищила 700 мільйонів гривень. Є динаміка до збільшення вітчизняних інвестицій, щоправда обсяги менші, як іноземні. Але тенденції – втішні.
Чи очікуєте Ви виходу з тіні малого бізнесу у зв’язку зі змінами до Податкового кодексу щодо спрощеної системи оподаткування та малого підприємництва?
Зразу скажу, що ця норма податкового кодексу спрямована не на тих, хто чесно вів свій маленький бізнес і сплачував єдиний податок. Зміни потребувалися, щоб навернути в законодавче поле діяльність «хитрунів», які організували розгалужений бізнес з мільйонними оборотами і, практично нічого не сплачували до бюджетів, оскільки їх виконавцями і найманими працівниками були так звані «єдинщики».
Навпаки тим, хто працює прозоро ми виказуємо довіру. Наприклад, на Волині від фактичних перевірок малого бізнесу відмовились зовсім. Підприємці платять взаємністю. Рівень добровільної сплати податків малим і середнім бізнесом у нас перевищує 90%.
В цілому ж надходження до Державного бюджету в області цьогоріч зросли на 125%, з них, на стільки ж, збільшилась сплата податків малим та середнім бізнесом.
Один з індикаторів стану економіки - темпи будівництва. Як нововведення у Законі «Про регулювання містобудівельної діяльності» відображаються на будівничих справах?
Спершу про темпи будівництва. За 9 місяців вони у нас склали 132 % минулорічних обсягів. За цим показником область перебуває на другому місці в Україні.
Будівельні підприємства області з початку року виконали робіт на суму більше 400 млн. гривень. Іще більше роботи, можу гарантувати, волинські будівельники матимуть і наступного року.
Що ж до нового закону про містобудівну діяльність, то його ефективність я проілюструю на індивідуальному будівництві, що значно більше цікавить наших глядачів.
Раніше, аби дозволити вам розпочати будівництво власного дому, щонайменше 4 рази мала зібратися і винести рішення сесія місцевої (міської, районної, селищної чи сільської) ради.
Перше – про погодження місця розташування,
друге – про дозвіл на розробку технічної документації,
третє – про дозвіл на будівництво,
і четвертий раз – після завершення будівництва - затвердити акти виконаних робіт.
А сесії скликаються в середньому раз на три місяці. Тому період збирання папірців часто дорівнював періоду будівництва. Потім вам треба було обов’язково виготовити, і представити на погодження в органи місцевого самоврядування проект. Що теж і дорого і довго.
Новоприйнятий закон значно спростив дозвільно-погоджувальну систему як для будівельних компаній, так і для індивідуальних забудовників. Окрім того, у законі чітко визначений перелік необхідних документів.
Тому, якщо ви хочете збудувати дім або дачний будиночок, для цього вам треба в органи архітектури подати заяву, документ, що підтверджує право на землю, ескіз намірів забудови, і, якщо є, то проект будівництва (останній – не обов’язковий для індивідуальних забудовників). Все. Через 10 днів ви БЕЗПЛАТНО отримуєте будівельний паспорт. До речі, щодо термінів отримання дозволу на будівництво. Вони однакові для всіх об’єктів: чи то атомний реактор, чи то садовий будиночок – 10 робочих днів і документи мають бути готові.
Далі – упродовж тижня ви сповіщаєте, навіть електронною поштою, місцеву раду про початок будівництва. І, упродовж 7 днів, про його завершення.
Чи йде розбудова інфраструктури на Волині згідно з графіками? Капітальні видатки з державного і місцевих бюджетів дозволяють втілювати заплановане? Як щодо будівництва об’єктів соціально-культурної сфери?
Так. Без сумніву. Про розвиток інфраструктури області у сумах та об’єктах ми не раз уже з вами говорили. Скажу лише, що на соціально-економічний розвиток Волині з державного бюджету у 2010 році ми отримали у 4,5 рази більшу фінансову підтримку, ніж у 2009-му. І у 13 разів більшу – цього року.
Хотів би зупинитися на намірах 2012 року. Ми плануємо реконструкцію, завершення і будівництво цілого ряду соціальних об’єктів.
За кошти державного бюджету (а їх передбачено для області 105 мільйонів гривень) це:
- 8 дитячих садків у селах Бузаки (Камінь-Каширський район), Сильне та Жидичин (Ківерцівський р-н), Кримне (Старовижівський р-н), Заставне (Іваничівський район), смт. Турійськ, Крухиничі (Локачинський р-н) та Залісці (Рожищенський р-н), Любитів (Ковельського району)
- 3 навчально-виховних комплекси (школа/садок) в тому числі і у 55 мікрорайоні Луцька
- 10 шкіл у селах Старовижівського, Камінь-каширського, Ратнівського, Ківерцівського, Ковельського, Турійського районів.
- 4 медичні установи капремонт пологового будинку та будівництво нової поліклініки у м. Ковель, будівництво Іваничівської центральної районної лікарні, ІІ черга Шацької поліклініки.
- Ще це – будівництво водопроводу у смт. Ратно та нової котельні у Ковелі.
Уже у держбюджеті закладено 88 мільйонів гривень на ремонт та реконструкцію доріг. (цього року було 68 млн. грн..) Знову ж таки це без урахування фінансування будівництва доріг у рамках підготовки до євро чемпіонату.
Наголошую це тільки кошти державного бюджету. Окрім того капітальні видатки будуть, я впевнений, що не менші ніж цього року, і з обласного бюджету і з міських та районних бюджетів. Зараз ці параметри на стадії узгодження. Так що перелік відновлених і новозбудованих соціальних об’єктів, доріг, зовнішнього освітлення буде значно ширшим.
Для багатьох волинян невирішеною є житлова проблема. Що пропонує сьогодні Державна іпотечна установа, чи варто говорити про відновлення доступного житлового кредитування?
Так, згоден, це проблема. Як свідчить практика, найбільш затребуваними є довгострокові безвідсоткові кредити (як програма «Власний дім» цього річ нею скористалося близько 40 родин у сільській місцевості) та безоплатна передача громадянам житла, придбаного за державні кошти, (так працює Державна іпотечна установа). Тоді як програмою здешевлення кредитів по лінії молодіжного житлового будівництва цього річ скористалися близько 10 сімей.
Так от Державна іпотечна установа цього року оплатила волинянам 87 квартир. 16 – у Ковелі та 71 – у місті Нововолинськ.
Скажу, що практика придбання та безоплатної передачі житла із залученням Державної іпотечної установи була започаткована ще у 2009 році. Тоді було роздано людям квартир (в масштабах держави) вартістю на 1,5 мільярда гривень. Однак, попередній уряд не забезпечив на це жодної копійки коштів. Тобто люди жили без жодної певності, що житло таки залишиться їхнім. Можу заспокоїти волинян: теперішній уряд віднайшов можливість і погасив борги своїх попередників. Люди можуть впевнено готувати документи на приватизацію квартир.
Cвітлана Задорожна
| Наступна > |
|---|
